Загальна характеристика ЗУ „Про міжнародне приватне право‖, 23 червня 2005р.

 Відповідаючи на нього, ст. 3 Закону встановлює пріоритет міжнародних договорів України щодо положень даного Закону. Водночас, слід мати на увазі, що даний Закон розуміє під міжнародним договором України не будь-який договір, який уклала Україна, а лише «чинний міжнародний договір України, згода на обов’язковість якого надана ВР України» (ст. 1 (11))

Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом Частина 1 ст. 4 Закону передбачає: «Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні». По суті, ця стаття перераховує джерела, які застосовуються до приватноправових відносин з іноземним елементом. Серед цих джерел, окрім цього Закону, є такі, як інші закони України, міжнародні договори та міжнародні звичаї, що визнаються в Україні. 

До сфери застосування Закону належать питання, що виникають у приватноправових відносинах міжнародного характеру: загальні положення міжнародного приватного права, а також міжнародні приватноправові відносини, які обіймають цивільні, шлюбно-сімейні, трудові відносини, та норми, що визначають підсудність та юрисдикцію, процесуальні правила, визнання та виконання рішень іноземних судів.